Чому вчить сучасна школа, та й батьки цим грішать теж. Все нав’язують навчання, змушують читати і писати, зубрити і розбиратися. Начебто, знання – це радість, і успіх, і багатство.
А як же виховання? А як же навчання дитини радіти від процесу пізнання?
Пропала в сучасному суспільстві іскра пізнання. Коли батьки прищеплювали любов до природи і тварин, вчили поважати і любити, піклуватися і підтримувати інших людей. (Звичайно, нарівні з навчанням математики, письма та іншим теоретичним знанням)
Все, до чого зводиться виховання сьогодні = навчити або точніше організувати навчання в школі – і все! І то в кращому випадку, а є школи, в яких настільки застаріли погляди, що діти просто не розуміють сенсу навчання. Тому і бажання вчитися і розвиватися немає.
Слабшає, і навіть я б сказала, зникає у підлітків радісне збудження від звершень.
Школяру легше просто виконати свої зобов’язання, щоб:
- випендритися, бути першим, бути краще, бути лідером;
- щоб відстали вчителі, школа, батьки і можна було займатися своїми справами, наприклад, продуктивно листати стрічку в інстаграмі;
- щоб довести батькам, що гідний / гідна поваги.
Але, школярі не вчаться і не пізнають заради того, що цікаво, заради того, щоб бути корисними іншим людям, усіма світу, поширити добро, врешті-решт, просто заради радості пізнання.
І усвідомлювати, куди котиться світ і що буде з людьми – сумно.
Все більше підлітки заміняють радість простими задоволеннями: дивитися мультики, грати в ігри на смартфоні, сидіти в соціальних мережах та інше.
Підлітки, а потім молодь захоплюються кар’єрою – в кращому випадку і перестають розуміти, як це витягувати радість з повсякденних справ. Це ми описали дуже навіть непоганий сценарій. Що отримає молода людина в результаті: перестане отримувати задоволення від розвитку і пізнання, і знайде звичайну роботу (не важливо, якого рангу – секретаря, продавця або керівника) – але радість і щастя загубляться десь по дорозі.
А тепер розіграємо сценарій, що може бути гірше, ніж просто нещасним на хорошій роботі.
Дитина в середній школі або підліток до старших класах не хочуть вчитися і всіляко прогулюють школу, йдуть від реальності навчання. Що буде в результаті, складно навіть уявити. Тому зараз розглянемо два питання: 1.Чому ж дитина не хоче вчитися? 2. як мотивувати підлітка/дитину вчитися?
Чому дитина не хоче вчитися
Причина зниження мотивації вчитися і розвиватися часто зовсім не лінь і навіть
не батьківське поводження, хоча батьки до цього причетні. Тут грають роль
особливості віку і властиві йому психофізіологічні особливості. Психологи
радять почати розбиратися в темі, чому школяр не хоче ходити в школу і тим
більше вчитися. В першу чергу, за допомогою питань, щоб з’ясувати причини.
Перший крок – поставити дитині прості питання і спробувати зрозуміти його тривожні очікування.
Для прикладу: «Що тебе турбує, коли ти йдеш в школу?», «Як думаєш, що станеться, якщо ти підеш до школи?» Або навіть: «Що найгірше може статися, якщо ти підеш до школи?»
Зазвичай в основі небажання вчитися лежить тривога і навіть страх. Страх бути незрозумілим, глузування серед однокласників, немає друзів, конфлікт з учителем або вчителями. Неприємні ситуації викликають тривогу і дитина наперед вже починає прогнозувати, що трапитися. Тому єдиний вихід: краще не ходити туди, та й навіщо взагалі вчитися.
Причини небажання вчитися (відсутність навчальної мотивації):
- Рано віддали в школу, дитина ще не була готова до навантажень ні морально, ні емоційно, ні фізично. Тому відповідальність саме на плечах батьків (ні психологів, ні вихователів) зрозуміти, готова дитина до школи чи ні. Як визначити готовність до школи: 1.дитина хоче дізнаватися щось нове, цікаво пізнавати, сам процес імпонує малечі; 2.Батьки повинні поспостерігати за своїм чадом: наскільки утримує увагу, наскільки може всидіти, як пише, як справляється з відповідями на прості питання; 3. Як дитина реагує на режим, проведіть тест вдома з дитиною, дайте йому посидіти 30 хвилин за 1 заняттям, зможе чи ні? І під заняттям ми маємо на увазі: гру або письмо, пазли, малювання – все, що може заманити увагу дитини. Це тільки частина способів, щоб дізнатися більше, які методики є для розшифрування готовності дитини в школі в цій статті. Якщо дитина не була готова до школи і їй важко в 1 класі висидіти урок, утримувати увагу, писати багато – в підсвідомості закріплюється факт, що навчання – це непосильний і неприємний процес. І ніякі подальші інтереси не зможуть видавити з підсвідомості, що вчитися важко і неприємно.
- Почали залякувати, що якщо не будеш вчитися – станеш бомжем. Дитина не може усвідомити значення такого важливого кроку в своєму житті, це не дозволяє зрозуміти інтелект. І не вимагайте від малюка настільки важке завдання – планувати свою життя, адже навіть дорослі з цим не завжди справляються. Навіть для підлітка це незбагненно і сприймається як перебільшення батьками. А що вже говорити про дітей молодших класів.
- Немає чіткого розуміння у підлітка або школяра середніх класів і навіть молодших – що таке режим, обов’язки і вимоги до організації життя. Звичайно, не концтабір, все одно повинен бути закладений вибір зробити або … або … але це теж режим і основи планування, далекоглядності. Для прикладу: прибирати після ігор, прибирати після себе посуд, коли поїли, застеляти ліжко, збирати портфель, або готувати вечерю – якщо це вже підліток (в допомогу мамі). Так дитина розуміє, як влаштоване життя, як не шукати негативу в простих обов’язках і похід в школу – перетворюється в позитивний вибір самої дитини. Звичайно, вибирати з обов’язків дитина теж може, не можна зациклюватися батькам на чіткому виконанні. Наприклад, дитина сама може вибрати блюдо на вечерю і допомогти приготувати його, може сам вибрати, коли збирати портфель або сумку в школу – не важливо, хоч вранці, головне, щоб це було зроблено. Яка різниця, коли буде ліжко прибране – перед тим, як зуби почистить або вже перед виходом в школу – головне, щоб було чисто. Дозволяючи дитині виробити свій режим, свої правила і свою рутину – ви дозволяєте їй бути дорослою і самій приймати рішення, нехай маленькі – але самостійно. А батькам варто тільки коригувати, підказувати, допомагати з вибором і приймати його.
- Учитель завжди має рацію – помилкова сторона довіри і діти це відчувають. Дитині слід довіряти, інакше все виховання обернеться назад. Піднімати авторитет вчителя – це справа важливе, але не бездумна. Дитина повинна відчувати підтримку з боку батьків – що йому повірять в разі несправедливості. Тоді він буде впевненіше почувати себе в школі, не боятиметься зайвий раз відповісти на несправедливі звинувачення.
- Вимога безумовних успіхів у навчанні, покарання за погані оцінки – вчитися заради оцінок неправильно. В ідеалі, звичайно, оцінки – це результат процесу навчання, але іноді обставини виходять за рамки ідеального варіанту. Є такі чинники, як пропустити, неможливість зрозуміти через інтелектуальні особливості (наприклад, дитина гуманітарій і математика дається важче). З дитиною слід завжди відкрито говорити: що зрозуміло, а що ні, в чому розбирається добре, а що за сімома замками – і наводити приклад дорослого життя (якщо роз’яснити підлітку) – нам дорослим також можуть бути незрозумілі деякі речі: для жінок не завжди зрозуміла робота авто, не всі можуть робити смачні торти, не всі можуть класти цеглу – в кожній сфері свої знання.
Причин ще можна перераховувати багато, але, думаю треба сконцентруватися над питанням, як допомогти дитині полюбити навчання.
Як мотивувати дитину вчитися
Ми розкриємо декілька Лайфхаків, як можна мотивувати дитину чи підлітка до навчання:
- Дайте дитині розкрити свої інтереси шляхом заохочення тих чи інших занять (якщо до таких спостерігається інтерес). Таку методику застосуємо до тих дітей, інтерес яких розділений на улюблені предмети і ті, які терпіти не можуть. Якщо дитина зацікавилася наприклад, малюванням – тут вже майстерність батьків показати, що робити, щоб таки навчитися самовираження через малюнок. І прищепити розуміння, щоб малювати – тут потрібна і геометрія, і робота з кольором і основи програмування, креслення і багато іншого. Якщо любить фотографувати – запитаєте про будову фотоапарата. Нехай розповість про сам процес зйомки, про основи композиції. Навчить вас редагувати фотографії. Тут допоможуть знання фізики і креслення. Якщо дитина поки не володіє редагуванням, то йому знадобляться знання графічних редакторів. У цьому допоможе предмет інформатика. Хоче в майбутньому подорожувати за кордон – не обійдеться без знання мов. Дайте час дитині – поступово захопитися іншими областями навчання. Цей прийом не може використовуватися в єдиному вигляді, тому що навчальний процес чекати не буде і слід застосувати ще й інші методики мотивації.
- Заохочуйте і мотивуйте, а не захвалюйте або карайте. Вина батьків у відсутності бажання вчитися є безперечно – був упущений момент, затягнулося небажання, пропав вогонь пізнання. Все йде від життя і застосування всіх знань, якщо вчитель не зміг показати користь, значить це завдання батьків. Де застосувати знання обчислення площі, навіщо вміти проводити хімічні експерименти, навіщо взагалі фізика і при чому тут безпека. До того ж погана оцінка – не вирок.
- Подавайте приклад як малюкові, так і підлітку. Розкажіть про тих, хто знаходиться поруч з вами. На прикладі людей, які в житті багато чого досягли, поясніть дитині в доступній формі, що успіх і благополуччя самі по собі не приходять. Для цього необхідно дуже постаратися, домогтися таких же результатів можна тільки завдяки отриманим знанням.
- Якщо підліток нічим не захоплюється і відмовляється вчитися, то спробуйте застосувати працю. Про нього говорив російський вихователь, педагог і письменник А.С.Макаренко: «Працьовитість і здатність до праці не дано дитині від природи, а виховуються в ньому». Дайте можливість дитині попрацювати кілька повних змін за фахом (з відповідною зарплатою), що не вимагає кваліфікації: продавець, телефонний оператор, офіціант, кур’єр. Або дайте роботу самі. Наприклад, посидіти деньок з дитиною подруги або приготувати вечерю на 20 осіб. Не факт, звичайно, що допоможе – але спробувати варто. Так підліток зрозуміє, що будь-яка робота – це важко. Для роботи мрії потрібні знання.
- А ще один важливий прийом – навчіть дитину вчитися. Книга нижче.
